|
отец Олег Моленко
ЗНОВУ КАїН БРАТА ГУБИТЬ
(Бiль вiд вiйни на востоцi України, кiнець 2017 року)
Знову Каїн брата губить -
Це вiйна, це вiйна…
Хто же жiнку приголубить?
Де вона, де вона?
Нас вiйна ця розiрвала
На шматки, на шматки…
Смерть повсюду нас шукала…
Днi гiрки, днi гiрки…
Ця вiйна до нас всiх вкралась
Лихом злим, лихом злим…
Скiльки жити нам зосталось
Всiм малим, всiм малим?
Так навiщо ти з’явилась,
О вiйна, о вiйна?
Чом же ти не забарилась?
Бiль сумна, бiль сумна…
Щось вiрвалось в мiй будинок,
Бах, ба-бах, бах, ба-бах!
Зупинився мiй годинник,
Все це жах, все це жах…
Ой, навiщо очi бачуть
Лихо нам, лихо нам…
Бо вiд жаху дiти плачуть –
Горе мам, горе мам…
Вот розiрвона дитина –
Слiв нема, слiв нема…
Хiба є у нiй провина? –
Нi нема, нi нема!
Мати розума лишилась,
Ой, болить, ой, болить!
Хай вiйна би припинилась,
В цю же мить, в цю же мить!
Но кiнця її не видно –
Боже, мiй, Боже, мiй!
Хто її препинить гiдно -
Той не злий, той не злий!
Ну, а тим, хто нас вбиває –
Вiчна тьма, вiчна тьма!
Хай вогонь їх не вгасає -
Їм пробачення нема!
|
